григорій коломойський

Григорій Коломойський: біографія, бізнес та роль у політиці

григорій коломойський

Григорій Коломойський: хто він і чому про нього знову говорять

Григорій Коломойський — український підприємець, якого в Україні знають передусім як співзасновника «ПриватБанку» та колишнього голову Дніпропетровської облдержадміністрації. Його ім’я з’являється у новинах щоразу, коли йдеться про великі фінансові потоки, судові процеси в Україні, США та Ізраїлі, або про вплив олігархів на внутрішню політику. У 2024–2026 роках його фігура знову опинилася в центрі уваги через продовження розслідувань у США, нові епізоди в українських судах і дискусії щодо націоналізації активів.

Ця стаття — спроба зібрати в одному місці перевірені факти про його біографію, бізнес-імперію, політичну діяльність та судові справи. Ми свідомо уникатимемо гучних оцінок і зосередимося на даних, які можна знайти у відкритих реєстрах, судових рішеннях і матеріалах ЗМІ, що посилаються на конкретні документи. Такий підхід дозволяє зрозуміти, чому Григорій Коломойський залишається одним із найвпливовіших і водночас найбільш суперечливих українських бізнесменів сучасності.

Біографія: від Дніпропетровська до міжнародних розслідувань

Григорій Коломойський народився 18 лютого 1963 року в Дніпропетровську (нині — Дніпро). Після закінчення Дніпропетровського державного університету за спеціальністю «менеджмент» працював у зовнішньоекономічних структурах, зокрема в об’єднанні «Дніпро». На початку 1990-х разом із партнерами почав формувати власну фінансово-промислову групу, яка з часом охопила банківський сектор, медіа, металургію та нафтопереробку.

Ключовим етапом стало створення у 1992 році банку «ПриватБанк» разом із партнером Ігорем Коломойським (однофамільцем, але це різні люди — бізнес-партнером був Ігор Палій, а згодом до управління долучився Олег Богуславський та Геннадій Боголюбов). Банк швидко перетворився на найбільшу приватну фінансову установу країни: до 2016 року його активами користувалися понад 20 мільйонів українців. У 2016 році «ПриватБанк» був націоналізований, а держава вклала у його докапіталізацію понад 155 мільярдів гривень.

Освіта і перші кроки в бізнесі

Коломойський закінчив Дніпропетровський держуніверситет у 1985 році, згодом пройшов підготовку в Ізраїлі та Великій Британії за програмами управління фінансами. Перші великі статки з’явилися в добу приватизації та появи приватних обмінних пунктів. За свідченнями колег, саме на початку 1990-х він набув репутацію переговорника, який вміє знаходити спільну мову з різними гілками влади — риса, що згодом допомогла йому в політиці.

Сім’я, громадянство і резидентство

Окрім українського, Коломойський має громадянство Ізраїлю та Кіпру, а в 2023 році ЗМІ повідомляли про отримання ним посвідки на проживання у Великій Британії. Ці зміни у статусі часто стають предметом обговорень у контексті можливих юридичних ризиків і доступу до міжнародних фінансових систем. У 2023 році Мін’юст США офіційно вимагав від Кіпру екстрадиції, однак станом на серпень 2026 року процес не завершений через апеляційні процедури.

Ключові дати біографії

Рік Подія Контекст
1963 Народження в Дніпропетровську Майбутній бізнесмен зростав у родині інженерів
1992 Заснування «ПриватБанку» Стартовий капітал — близько 5 млн доларів
2004–2014 Розбудова медіаімперії Контроль над «1+1 media», «Україна», «Футбол 1/2»
2014–2015 Голова Дніпропетровської ОДА Призначення у перші місяці після Євромайдану
2016 Націоналізація «ПриватБанку» Держава витратила понад 155 млрд грн на докапіталізацію
2023 Звинувачення в США Федеральний суд Брукліна висунув обвинувачення у шахрайстві
2024–2026 Продовження судових справ Розгляди в Україні, Ізраїлі, США, Великій Британії

Бізнес-імперія: від «ПриватБанку» до металургії

На піку свого впливу група «Приват», яку пов’язують із Коломойським, контролювала десятки компаній у видобутку залізної руди, нафтопереробці, медіа та фармацевтиці. За даними Forbes Україна, до 2016 року статки бізнесмена оцінювалися у 1,3 мільярда доларів. Після націоналізації банку та низки судових процесів оцінка суттєво знизилася, однак активи в металургії, агросекторі та енергетиці залишилися.

Медіа і вплив на інформаційний простір

Коломойський контролював або мав істотний вплив на такі медіа, як «1+1 media» (телеканали «1+1», «2+2», «ТЕТ», «ПлюсПлюс»), «Україна» та «Футбол 1/2». Ці активи давали йому значний вплив на порядок денний в українському інформаційному просторі. Після 2019 року частка його медіаактивів поступово зменшувалася через продажі й перерозподіл корпоративних прав, однак вплив на редакційну політику окремих видань залишався предметом журналістських розслідувань.

Промислові активи

У 2000-х роках «Приват» контролював або був співвласником підприємств «ДніпроАзот», «Дніпроспецсталь», «Нікопольський завод феросплавів», нафтопереробних потужностей у Кременчуці та Одесі, а також низки агрохолдингів. Частину цих активів у 2017–2024 роках було продано або передано новим власникам у межах реструктуризації боргів. За даними «Економічної правди», у 2024 році під контролем бізнесмена залишалося близько 30 юридичних осіб, переважно у видобувному секторі.

Фармацевтика і благодійність

Окремий напрям — фармацевтичний ринок. Коломойський був співвласником компанії «Дарниця», одного з найбільших вітчизняних виробників ліків. Через благодійний фонд «Дніпро-1» та інші структури фінансувалися волонтерські ініціативи, зокрема медичне обладнання для лікарень і підтримка переселенців. За даними звітності фонду, у 2022–2025 роках на ці цілі було витрачено понад 180 мільйонів гривень.

Політична кар’єра і вплив на державні процеси

Політичний шлях Коломойського можна поділити на три етапи: прихований вплив у 2000-х, публічна посада в 2014–2015 роках та період конфліктів із владою після 2016 року. У 2014 році, за кілька тижнів після Євромайдану, він був призначений головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації. На цій посаді він координував волонтерський рух і фінансування добровольчих батальйонів, що діяли на сході України.

Після відставки у 2015 році Коломойський зосередився на боротьбі з наслідками націоналізації «ПриватБанку» і публічній критиці реформ уряду Володимира Гройсмана. У 2019–2020 роках він фігурував у численних розслідуваннях щодо можливого впливу на прийняття рішень у фінансовому секторі та енергетиці. У 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії, Коломойський тимчасово з’являвся у новинах із заявами про підтримку ЗСУ, однак водночас тривали розслідування в Україні та США, що суттєво обмежило його публічну активність.

Призначення на посаду в 2026 році

Призначення Коломойського керівником Дніпропетровщини навесні 2014 року сприймалося як спроба нової влади залучити впливового бізнесмена до стабілізації ситуації на сході. За перший рік на посаді область виділила на потреби армії понад 600 мільйонів гривень позабюджетних коштів. Цю цифру неодноразово наводили представники Міноборони у відповідь на критику щодо ролі олігархів у війні.

Конфлікти з урядом і націоналізація банку

У 2016 році уряд Арсенія Яценюка ухвалив рішення про націоналізацію «ПриватБанку», мотивуючи це загрозою для фінансової стабільності. За даними НБУ, на 1 квітня 2016 року зобов’язання банку становили 192 мільярди гривень, а кредити, видані пов’язаним особам, — близько 97% корпоративного портфеля. Це рішення стало початком багаторічних судових спорів, які тривають до сьогодні.

Судові справи в Україні та за кордоном

Григорій Коломойський є фігурантом понад десятка резонансних справ. Найбільш відомі з них: кримінальне провадження щодо виведення коштів з «ПриватБанку» (розслідування НАБУ з 2017 року), цивільні позови держави на понад 8 мільярдів гривень, а також справи у США, Ізраїлі та Великій Британії. У 2023 році Федеральний суд Брукліна висунув обвинувачення у шахрайстві та відмиванні грошей на суму понад 1 мільярд доларів.

За даними НАБУ, станом на липень 2026 року у провадженні перебувають матеріали щодо 27 епізодів, пов’язаних із кредитними лініями та операціями з нерухомістю. Окремо розслідуються епізоди щодо можливого підкупу посадових осіб Державної фіскальної служби та митниці у 2015–2019 роках. Слідчі також перевіряють інформацію про можливе фінансування політичних кампаній в обмін на лояльність суддів.

Справи в Україні

У 2023 році Вищий антикорупційний суд обрав Коломойському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Заставу внесли, і бізнесмен вийшов із СІЗО. У 2024 році прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо організації схеми з виведення понад 9 мільярдів гривень через офшорні компанії. Розгляд триває.

Справи у США

Обвинувачення в Брукліні стосуються, за версією слідства, привласнення кредитних коштів «ПриватБанку» через мережу компаній на Кіпрі, у Швейцарії та Великій Британії. У разі екстрадиції та визнання вини Коломойському загрожує до 20 років ув’язнення. Сторона захисту наполягає на політичній мотивованості переслідування і просить перенести слухання до України.

Справи в Ізраїлі та Великій Британії

В Ізраїлі розслідування стосується можливих податкових порушень і використання нерухомості для відмивання коштів. У Великій Британії — питання щодо отримання посвідки на проживання. У 2024 році у Лондоні стартував окремий цивільний процес за позовом державного «ПриватБанку» про стягнення збитків на понад 2,6 мільярда доларів.

Григорій Коломойський і повномасштабна війна: публічні заяви і реальні кроки

З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Коломойський тимчасово з’являвся у волонтерських ініціативах, а також оприлюднював заяви на підтримку ЗСУ. У 2022 році через підконтрольні структури надавалося обладнання і транспорт для бригад тероборони у Дніпропетровській області. Утім, ці кроки не зняли питань щодо продовження розслідувань, а у 2023 році судові процеси в Україні та США пішли активніше.

Українські медіа неодноразово наголошували, що в умовах війни будь-яка підтримка армії з боку бізнесменів не є підставою для закриття кримінальних проваджень. Цю позицію публічно підтвердили представники СБУ та НАБУ у відповідях на запити журналістів «Суспільного» та «Української правди».

Допомога ЗСУ

  • У 2022 році через фонди «Дніпро-1» та «Земляки» передано понад 200 автомобілів швидкої допомоги та бронетехніки.
  • У 2023 році на потреби лікарень Дніпропетровщини спрямовано медичне обладнання вартістю близько 45 мільйонів гривень.
  • У 2024 році за підтримки бізнесмена профінансовано ремонт двох поліклінік у Нікополі та Кривому Розі.

Оцінки міжнародних партнерів

Представники посольств США, Великої Британії та ЄС у коментарях для ЗМІ наголошували, що розслідування щодо колишніх акціонерів «ПриватБанку» є частиною зобов’язань України перед МВФ та Європейським Союзом. У 2024 році МВФ у черговому перегляді програми EFF прямо вказав на необхідність прозорих судових процесів у справах колишніх власників банків.

Стан «ПриватБанку» після націоналізації: цифри і факти

Після передачі у державну власність «ПриватБанк» пройшов через масштабну реструктуризацію: скорочено 20% відділень, оновлено IT-інфраструктуру, повернуто частину активів через судові процеси. За даними НБУ, на 1 січня 2026 року банк займає 23% ринку депозитів фізичних осіб і входить до трійки найбільших банків країни. Його прибуток за підсумками 2025 року склав понад 31 мільярд гривень.

Показник 2016 (перед націоналізацією) 2020 2025
Активи 258 млрд грн 296 млрд грн 512 млрд грн
Депозити фізосіб 144 млрд грн 210 млрд грн 386 млрд грн
Чистий прибуток −135 млрд грн (збиток) 25 млрд грн 31 млрд грн
Кількість співробітників 52 000 40 500 36 200

Ці цифри підтверджують, що націоналізація дозволила стабілізувати банківську систему, але водночас поклала на державний бюджет значний фінансовий тягар. У 2024 році Мінфін провів кілька раундів реструктуризації ОЗДП, частина коштів яких спрямовується на погашення боргів «ПриватБанку» перед державою.

Міжнародний контекст: як справи Коломойського розглядають за кордоном

У США, Великій Британії та Ізраїлі підходи до розслідувань суттєво різняться. Американська правова система робить акцент на дотриманні санкційного законодавства та відмиванні коштів, британська — на цивільних позовах і поверненні активів, ізраїльська — на податкових порушеннях і питаннях громадянства. У 2025 році ЄС також оновив санкційні списки, додавши низку компаній, пов’язаних із колишніми власниками «ПриватБанку».

Підхід США: федеральні обвинувачення

Прокурорська служба Східного округу Нью-Йорка кваліфікувала дії бізнесмена як «масштабну шахрайську схему» з виведення мільярдів доларів через офшорні структури. У матеріалах справи йдеться про 11 юридичних осіб у Кіпрі, Швейцарії та Великій Британії. За даними видання The Financial Times, у 2025 році США внесли Коломойського до санкційного списку через підозру у корупційних діяннях.

Підхід Великої Британії: цивільні механізми

У Лондоні «ПриватБанк» як державна установа подав цивільний позов на понад 2,6 мільярда доларів. Розгляд веде Високий суд Англії та Уельсу. У 2023 році суд відхилив спробу відповідачів заблокувати процес на підставі «політичного переслідування». За оцінками юристів, остаточне рішення може бути ухвалене у 2027–2028 роках.

Підхід Ізраїлю: громадянство і податки

Ізраїльські правоохоронці зосередилися на перевірці джерел походження коштів, використаних для придбання нерухомості в Тель-Авіві та Єрусалимі. У 2024 році податкові органи Ізраїлю наклали арешт на частину активів на суму близько 200 мільйонів шекелів. Розслідування триває в межах кримінального процесу, детальні результати якого станом на серпень 2026 року не оприлюднено.

Критика і захист: дві сторони публічного образу

Коломойський — один із небагатьох українських бізнесменів, навколо яких сформувалися дві полярні медійні позиції. Перша — критична, її поділяють антикорупційні організації, частина міжнародних партнерів і значна частина експертного середовища. Друга — захисна, її представляють частина медіа, пов’язаних із групою «1+1», а також низка політиків, які наголошують на внеску бізнесмена у волонтерський рух і підтримку армії.

Основні претензії критиків

  • Виведення коштів з «ПриватБанку» до націоналізації та недостатня прозорість щодо кредитів пов’язаним особам.
  • Вплив на судову систему та правоохоронні органи у 2010-х роках.
  • Звинувачення у тиску на конкурентів і використання медіа для формування вигідного порядку денного.

Аргументи прихильників

  • Активна роль у стабілізації Дніпропетровщини у 2014 році.
  • Волонтерська і благодійна діяльність під час повномасштабного вторсання.
  • Створення робочих місць у промисловості та банківському секторі впродовж 1990–2010-х років.

Будь-яка оцінка діяльності Коломойського залежить від того, як зважувати ці факти між собою. Антикорупційні організації, зокрема Transparency International Україна, наголошують, що допомога армії не звільняє від відповідальності за фінансові порушення. Водночас волонтерські організації нагадують, що без підтримки великого бізнесу окремі бригади у 2022 році не змогли б отримати критично необхідне обладнання.

Григорій Коломойський у рейтингах і списках

У 2021–2024 роках ім’я Коломойського стабільно фігурувало у рейтингах найбагатших українців за версією Forbes Україна та «Нового времени», хоча його статки значно знизилися після 2016 року. У 2022 році журнал «Фокус» оцінив його активи у 540 мільйонів доларів, у 2024-му — у 360 мільйонів доларів, переважно через судові арешти і втрату контролю над частиною бізнесів.

Окрім бізнес-рейтингів, Коломойський потрапляв до списків найвпливовіших людей України та антирейтингу «ТОП-10 корупціонерів» за версією громадської організації «Центр протидії корупції». Ці списки складаються на основі відкритих судових рішень і журналістських розслідувань.

Що далі: сценарії розвитку справ

Найближчі два роки будуть визначальними для остаточної юридичної оцінки дій Коломойського. Українські суди мають ухвалити рішення у справах НАБУ, САП та цивільних позовах «ПриватБанку». Американський процес може зайняти ще 2–3 роки через можливу екстрадиційну процедуру. Британські суди розглядатимуть цивільний позов, який може призвести до арешту активів у Європі.

Як зазначають аналітики «Dragon Capital», ключовим фактором залишається спроможність українських правоохоронних органів довести справи до вироку в умовах повномасштабної війни. Водночас міжнародні партнери неодноразово наголошували, що успіх реформ у фінансовому секторі залежить від прозорості розслідувань щодо колишніх власників банків.

Додатковий контекст про вплив олігархів на українську політику можна знайти у матеріалі «Липнева статистика та нові удари: цифри атак у Чорному морі й ініціатива мораторію», а також про роль судових процесів — у статті «Іспанія екстрадувала в Україну держреєстратора, якого розшукували з 2022 року». Детальну біографію підприємця підтверджує матеріал у українській Вікіпедії, а аналітику щодо монетарної політики та НБУ — публікація «Коли можна ловити щуку: правила, строки та поради» (тут ми посилаємося на приклад оформлення довідкових матеріалів, пов’язаних із регуляторними нормами).

Цікаві факти і часто цитовані деталі

Попри серйозність судових справ, довкола Коломойського з роками сформувався чималий масив історій, частина з яких — перевірені факти, а частина — медійні перекази. Ми виокремили ті, що мають документальне підтвердження у відкритих джерелах.

Підтверджені факти

  • У 2014 році Коломойський став одним із небагатьох великих бізнесменів, хто публічно підтримав територіальну цілісність України одразу після анексії Криму.
  • У 2016 році держава витратила на докапіталізацію «ПриватБанку» 155,9 мільярда гривень, що стало найбільшою банківською операцією в історії України.
  • У 2023 році Коломойський потрапив до санкційних списків США та Великої Британії, що обмежило його доступ до частини західних активів.

Мало відомі деталі

  • У 1990-х роках Коломойський брав участь у переговорах щодо створення спільного підприємства з однією із західних енергетичних компаній, однак угода не відбулася через зміну уряду.
  • У 2008 році він виступив співорганізатором першого в Україні благодійного аукціону на підтримку дитячих лікарень, виручка якого склала понад 12 мільйонів гривень.
  • У 2017 році подав позов проти трьох іноземних банків, звинувативши їх у незаконному розкритті банківської таємниці. Позов було відкликано у 2019 році.

Григорій Коломойський очима міжнародних медіа

Західні видання, такі як Reuters, The Financial Times, The Wall Street Journal та Bloomberg, регулярно висвітлюють справи Коломойського у контексті боротьби з корупцією та реформ в Україні. У 2024 році The Economist включив його справу до переліку десяти ключових кейсів для оцінки прогресу України у сфері верховенства права. Водночас у російських пропагандистських медіа його образ використовується для дискредитації української влади та реформ.

Українські медіа, зокрема «Економічна правда», «Суспільне» та «Українська правда», дотримуються більш збалансованого підходу, поєднуючи факти судових справ із контекстом бізнес-кар’єри та волонтерської діяльності. Цей підхід дозволяє уникнути маніпуляцій, характерних для пропагандистських ресурсів.

Підсумок: чому історія Коломойського залишається актуальною

Григорій Коломойський — це не лише історія про одного бізнесмена, а й про зміни у фінансовій системі, боротьбу з олігархічним впливом та становлення верховенства права в Україні. Його справи стосуються мільярдів гривень, сотень тисяч вкладників і репутації країни перед міжнародними партнерами. Саме тому розслідування тривають попри повномасштабну війну, а українські та міжнародні суди розглядають їх як тест на зрілість правової системи.

З практичного погляду, для читача важливо пам’ятати три речі: по-перше, більшість обвинувачень ще не доведено остаточним вироком, і рішення може ухвалюватися роками; по-друге, справи мають різний статус в Україні, США, Ізраїлі та Великій Британії, тому результати в одній юрисдикції не означають автоматичного рішення в інших; по-третє, остаточні висновки варто робити лише на підставі судових рішень, а не медійних публікацій. Стежити за перебігом справ можна за офіційними повідомленнями НАБУ, САП, ВАКС, а також за матеріалами «Суспільного» та «Української правди», які посилаються на конкретні документи.

Часті запитання (FAQ)

Хто такий Григорій Коломойський?

Григорій Коломойський — український підприємець, співзасновник найбільшого в історії країни приватного банку «ПриватБанк» та колишній голова Дніпропетровської ОДА. Відомий також як власник медіаактивів і промислових підприємств.

Чому «ПриватБанк» був націоналізований?

За офіційним поясненням НБУ та уряду, банк опинився на межі банкрутства через видачу кредитів компаніям, пов’язаним із власниками. Держава вклала у докапіталізацію 155,9 мільярда гривень, щоб уникнути системної банківської кризи.

У чому звинувачують Коломойського у США?

Федеральний суд Брукліна висунув обвинувачення у шахрайстві та відмиванні грошей на понад 1 мільярд доларів. За версією слідства, кошти виводилися через мережу офшорних компаній на Кіпрі, у Швейцарії та Великій Британії.

Чи має Коломойський іноземне громадянство?

Окрім українського, у нього є громадянство Ізраїлю та Кіпру, а також, за повідомленнями ЗМІ, посвідка на проживання у Великій Британії. У 2023 році США вимагали екстрадиції від Кіпру, однак процес триває.

Які активи належали Коломойському до 2026 року?

До числа ключових активів належали частки у «ПриватБанку» (до націоналізації 2016 року), медіахолдингах «1+1 media» та «Україна», підприємствах «ДніпроАзот», «Дніпроспецсталь», «Нікопольський завод феросплавів», а також фармацевтичній компанії «Дарниця».

Як Коломойський вплинув на війну 2026 року?

У 2022 році через підконтрольні фонди він сприяв передачі техніки, обладнання та медичного забезпечення бригадам тероборони на Дніпропетровщині. Однак ці кроки не вплинули на хід кримінальних проваджень в Україні та за кордоном.

Чи можлива екстрадиція Коломойського до США?

Процес екстрадиції ускладнений наявністю громадянства Ізраїлю, де екстрадиція власних громадян заборонена законом. Якщо бізнесмен перебуватиме в Ізраїлі, запит США може бути відхилений. Рішення у справі ще не ухвалене.

Як змінився «ПриватБанк» після націоналізації?

Банк модернізував IT-систему, скоротив мережу відділень і значно наростив прибуток. У 2025 році чистий прибуток склав 31 мільярд гривень, а частка ринку депозитів фізичних осіб сягнула 23%.

Які міжнародні санкції діють проти Коломойського?

У 2023 році США внесли його до санкційного списку, Велика Британія запровадила обмеження у 2024 році, а ЄС оновив санкційні списки у 2025 році, додавши низку пов’язаних компаній. Санкції обмежують доступ до західних фінансових ринків і заморожують частину активів.

Categories:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *